Α Β Γ Δ Ε Ζ Η Θ Ι Κ Λ Μ Ν Ξ Ο Π Ρ Σ Τ Υ Φ Χ Ψ Ω
αφαμαρτανω
ἀφαμαρτάνω
ἀφ-ᾰμαρτάνω
(эп. 3 л. sing. aor. 2 ἀφάμαρτεν и ἀπήμβροτεν)
; 1) не попадать, давать промах
ex. ( Hom., Batr.; τινός Hom., Anth.)
; 2) терпеть неудачу Xen., Dem.
; 3) лишаться
ex. (τινός Hom.)
