παιδνος

παιδνός

I
παιδνός adj=3 3 , реже adj=2 2
; 1) детский (χέρες Anth.);
; 2) впавший в детство (π. ἢ φρενῶν κεκομμένος Aesch.).
II
παιδνός ὁребенок:
π. ἐών Hom. будучи (еще) ребенком.